Щоб цифра була прибутковою

Июн 23, 2011 Источник: http://prominfo.com.ua/ Будь-яке поліграфічне підприємство нині має друкарську машину: чи то офсетну багатофарбову великого формату, чи одно- або двофарбову малого формату, чи навіть цифрову. Звісно, все друкарське обладнання дає змогу отримати відбиток, заробивши на цьому певні гроші. Проте основна складова надання відбиткам додаткової вартості - це фінішні й оброблювальні операції, котрі надають продукції оригінальності, привабливості і вартості, за що замовники готові платити більше. Як вдало організувати бізнес-процес, аби завдяки можливостям «цифри» вийти на новий рівень конкуренції, розповідали львів'янам фахівці «Xerox». Семінар у місті Лева «Значення цифрового друку в сучасних економічних умовах» відбувся у рамках масштабних івентів, які компанія уже провела в Києві, Дніпропетровську та інших містах. Протистояння і протиставлення цифрової та офсетної поліграфії відходять у минуле. Замовникам потрібні нові види друкованої продукції, для яких офсет просто непридатний. Наприклад, невеликі тиражі за обмежений термін, матеріали з коротким життєвим циклом, продукція зі змінною інформацією. Тому на порядку денному для друкарень - тандем класики і цифри, що розширить спектр друкарських послуг, а отже, збільшить прибутки, надасть змогу краще задовольнити вимоги замовника і виявити нові його потреби. «Львів - місто з 200-літніми традиціями друкарства. Символічно, що саме тут у День слов'янської писемності і культури ми беремо участь у такому заході. Гадаю, семінар відкриє нову сторінку бізнес-історії багатьох фірм нашого регіону», - зазначила Роксолана Зацерковна, виконавчий директор Клубу львівських поліграфістів. Саме за сприяння цієї організації і відбувся семінар. Під «фінішними операціями» маємо на увазі процеси, пов'язані з виготовленням власне продукції з віддрукованих аркушів. Оброблення - надання додаткових оформлювальних елементів (можливе як під час друку, так і пізніше). У просторому залі розкішного Будинку вчених зібралося понад півсотні поліграфістів. Присутніх привітав Богдан Дурняк, ректор УАД - одного з небагатьох в Україні вишів, де готують фахівців поліграфічної галузі. Відтак слово взяли представники «Xerox». «Гадаю, серед аудиторії є люди, які й мені можуть розповісти чимало про нашу компанію, - розпочав виступ Алекс Ремез, голова представництва «Xerox» в Україні та Кавказькому регіоні. - Нині річний оборот «Xerox» сягає $22 млрд. доларів, 5% цієї суми вкладають у наукові дослідження та розробки, адже саме це виводить компанію у лідери у сфері друкарських інновацій». Оперуючи досвідом підприємств зі 160 країн, в яких представлена компанія, її фахівці запевняють - поліграфія нині не зводиться до змагання за те, хто може надати дешевші послуги. «Успішний бізнес передбачає насамперед успішний вибір продукту, з яким виходиш на ринок, а відтак - його успішне використання», - підсумував Алекс Ремез. Вивчення ринку і розуміння завдань замовника, правильне рішення, правильна технологія - такі «три «р» від Xerox» (або «Як заробити на цифровому друці») сформував Ігор Холод, керівник напряму роботи з ключовими клієнтами українського представництва «Xerox». За його словами, більшість комерційних друкарень тепер працюють, поєднуючи надання послуг і виробництво. І це правильно, адже для клієнтів друкарень важливо не просто надрукувати файл, а й отримати пакет «супровідних» послуг, аби не витрачати часу на логістику значних тиражів, їх зберігання і розповсюдження. Є й ще інша тенденція. Раніше клієнти друкарень вважали за краще працювати з підприємствами в радіусі 100 км. Нині ситуація спростилася, кордони і межі зникають, розмістити замовлення на тиражування продукту можна де завгодно. Тому важливо мати на озброєнні нове сучасне устаткування, на якому можна швидко та якісно віддрукувати, причому здебільшого невеликі тиражі, наголосив Ігор Холод. Збільшилися не обсяги тиражів, а кількість замовлень на їх друк. А ось виходити на нові ринки найпростіше завдяки поєднанню функціоналу цифрового та офсетного обладнання. Щоб «цифра» була прибутковою У своїй доповіді Ігор Холод виокремив тему виготовлення фотокниг. «Для компаній, які планують працювати у цьому сегменті, важливо знати свою споживчу аудиторію. Ми ж, своєю чергою, запропонуємо оптимальні рішення - «Xerox» уклав партнерську угоду з компанією «Fastbind», виробником обладнання для серійного виробництва фотокниг», - наголосив Ігор Холод. Цей сегмент ще «молодий», і, як багато хто відзначає, наразі не так багато замовлень фотобуків. Однак першопрохідці мають неабиякий успіх. Це підтверджує приклад львівської компанії «Цифролаб», де з використанням комплексів обладнання від «Xerox» і відповідного програмного забезпечення успішно виготовляють фотобуки і подібну продукцію. Про технічні особливості експлуатації «Xerox Color 550/560» та інших пристроїв розповів технічний аналітик українського представництва «Xerox» Сергій Базиленко. За його словами, з боку конкурентів не раз звучали нарікання на якість використовуваної «Xerox» технології друку з роздільною здатністю 2400х2400 dpi х 1 bit. Насправді в результаті переходу на 1-бітний друк «Xerox» вдалося наблизити якість відтворених зображень до офсетного друку, за допомогою групи фізичних точок, отримуючи максимальну кількість градацій. Олег МАЦИШИН, «Укрпол» (м. Стрий): - На семінарі - з ознайомлювальною метою. Наша компанія працює головним чином у сегменті упаковки, братися за цифровий друк наразі не маємо наміру. Особливо зацікавили презентовані «Xerox» матеріали-носії друку. Гадаю, цікаво було б, якби виробники запропонували такі рішення, які б можна було задруковувати і офсетом, і «цифрою». Володимир ДМИТРИШИН, «АВ-Прінт» (м. Хмельницький): - Для нас такий захід - перший крок до купівлі цифрової машини. Спеціалізація «АВ-Прінт» - широкоформатний друк, але хочемо вийти й у сегмент «цифри» - замовників, гадаємо, вистачатиме, адже наш місцевий ринок не надто насичений салонами оперативного друку. Певний час ми аналізували пропозиції виробників і тепер налаштовані придбати одну з моделей «Xerox». Від продемонстрованої під час семінару «Xerox Docu Color 560» вона відрізняється нижчою вартістю і, відповідно, дає не таку високу якість друку. Олена ВАЛИК

xerox